Ви хотіли б стати більш привабливою (им)? Вам хочеться зменшити форму мочок вух? Ви хотіли б зробити пластику тунелю мочки вуха? Видалити келоїдний рубець на мочці вуха? Прибрати наслідки носіння тунелів у вухах? Виправити результат первинної пластики мочки вуха? Ви давно мрієте про зміну зовнішності? Ви хотіли б виправити наслідки травми мочки вуха? Відновити естетичний вигляд і функціональний стан мочки вуха?
Якщо ви вирішили зайнятися цими питаннями, то Вам необхідно звернутися до ЛОР лікаря в Харкові.
Доктор Карчинський Олександр Олександрович, лікар з великим досвідом і професіоналізмом зможе вам допомогти!
З урахуванням вимог в реконструктивній хірургії на сьогоднішній день в світі і Україні, зокрема в нашій клініці, виконується наступний перелік оперативних втручань на зовнішньому вусі:
1. Пластика мочки вуха після носіння тунелів.
2. Пластика тунелів мочки вуха - класична (метод реконструкції зовнішнього вуха, з використанням стандартних маніпуляцій).
3. Видалення келоїдних рубців мочки вуха.
4. Пластика мочки вуха після носіння тунелів - (щадна отопластика зі збереженням зв'язкового-м'язового каркаса зовнішнього вуха).
5. Лазерна пластика мочки вуха - під час операції використовується лазер.
6. Радіохвильова пластика мочки вуха - під час операції використовується радіохвильовий прилад.
7. Видалення келоїдних рубців мочки вуха лазером.
8. Повторна отопластика мочки вуха - вторинна отопластика - "RevisionOtoplasty" (реконструкція мочки вуха на тлі раніше вироблених оперативних втручань на ньому).
9. Посттравматична пластика мочки вуха - відновлення форми мочки вуха після травми, відновлення посттравматичного дефекту мочки.
10. Видалення келоїдних рубців мочки вуха радіохвилею - реконструкція зарощення, часткового звуження, зовнішнього слухового проходу.
11. Зашивання мочок вух.
Отопластика в нашій клініці Харкова проводиться з обов'язковим дотриманням правил функціональної реконструкції.
Залежно від обсягу і побажань пацієнта застосовуються різні моделі анестезіологічної допомоги, в тому числі і загальний наркоз.
У нашій клініці зможуть Вам відновити красиву форму вух!
З повагою,
Phd.MD.Op.Dr.ENT. Карчинський О.О.
Пластика тунелів мочок вух. Хірургія мочок вух в Харкові. Зменшення мочок вух. Отопластика тунелів мочки вуха. Пластична хірургія мочки вуха. Лікування в Харкові!
Пластика тунелів вуха: на шляху до досконалості
Пластика мочки вуха є безпечним методом пластики вух. Багато пацієнтів вдаються до часткової корекції органу. Популярністю користується пластика мочки вуха, що дозволяє усунути вроджені чи набуті дефекти.
Навіщо робити пластику мочки вуха
Пластична операція по корекції мочки вуха - один з видів отопластики. Виконується вона тільки з естетичною метою. Медичних показань немає, тому причиною для проведення пластики є бажання пацієнта.
Пластика мочки вуха
Отопластика виконується з метою усунення дефектів мочки вуха:
- розтягнення тканин, що відбулося внаслідок тривало носіння важких сережок;
- тунелі - створення великої дірки в мочках для установки нетрадиційних сережок;
- травми, після яких сформувалися рубці або відбулося неправильне зрощення тканин;
- ослаблення тканин під впливом вікових змін;
- вроджені аномалії (наприклад, асиметрія або відсутність мочки);
- зміщення мочки в результаті проведеної підтяжки обличчя.
Найбільш складними вважається пластика мочок після носіння в вухах сережок-тунелів або створення частини органу, відсутньої у людини з народження.
Коли не роблять пластику
Пластика мочки вуха проводиться переважно хірургічним шляхом. Якщо для корекції застосовується безопераційний метод, то ризиків ускладнень менше. Однак для обох методів є протипоказання, при яких корекцію не роблять, з метою попередження негативних наслідків.
Протипоказання до отопластики
До абсолютних протипоказань відносяться:
- виражена серцева недостатність;
- серйозні порушення роботи нирок;
- ендокринні патології, зокрема - декомпенсований тип цукровий діабет;
- порушення згортання крові, які можуть ускладнюватися кровотечею або тромбоутворенням;
- онкологічні захворювання;
- активна форма туберкульозу.
Відносні протипоказання:
- ряд захворювань верхніх дихальних шляхів і порожнини рота, які значно підвищують ризик ймовірності інфекційних ускладнень;
- схильність до утворення келоїдних рубців;
- системні колагенози - аутоімунні патології, які вражають сполучну тканину, в тому числі і ту, що лежить в основі шкіри і хрящів;
- дисморфофобія - психічна патологія, при якій пацієнт не в змозі адекватно оцінити власну зовнішність, а отже, і результат операції;
- загострення будь-яких інфекційно-запальних процесів;
- менструація у жінок;
- вагітність.
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕДОПЕРАЦІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ОТОПЛАСТИКИ
Перед операцією пацієнти проходять комплексне обстеження. Список досліджень включає:
- Аналіз крові (з лейкоцитарною формулою, ШОЕ, тромбоцити, тривалість кровотечі і час згортання крові);
- Клінічний аналіз сечі;
- Біохімічний аналіз крові: глюкоза, сечовина, креатинін, білірубін загальний, білірубін непрямий, загальний білок, АЛТ, АСТ;
- Коагулограма: МНО, фібриноген, ПТІ;
- Група крові, резус-фактор;
- RW (сифіліс), HCV (гепатит С), HBs (гепатит В);
- ЕКГ (електрокардіографія);
- Флюорографія або рентгенографія легенів;
- Висновок терапевта про відсутність протипоказань до планової операції.
- ІФА або ПЛР тест SARS-Cov-2
Додаткові дослідження:
- Ехокардіографія - при наявності хронічних захворювань серцево-судинної системи
Примітка: 1 аналіз дійсний протягом 10 днів, 2-7,9 - протягом 1 місяця, 8 - протягом 6 місяців.
За 5 днів до оперативного втручання фахівці призначають пацієнтам, яким належить хірургічне втручання, прийом лікарських засобів, що знижують ризик кровотечі. Безпосередньо в день операції забороняється їсти і пити.
Ви повинні ретельно виконувати рекомендації свого лікуючого лікаря. Це дозволить звести до мінімуму ризик розвитку ускладнень, як під час оперативного втручання, так і в післяопераційному періоді.
Якщо під час комплексного обстеження профільні фахівці виявляють соматичну патологію, можливо, операцію доведеться відкласти. Лікар призначить відповідне медикаментозне лікування, за результатами якого буде прийматися рішення про можливість проведення операції.
Отопластика може змінити:
- скорегувати розміри мочки вуха (розтягнуті мочки);
- відновити або змінити її форму;
- зменшити проколи від сережок;
- відновити мочку після носіння «тунелів»;
- усунути келоїдні рубці після «самостійного» пірсингу;
- зробити інші естетичні корекції мочок.
Кожен метод отопластики має індивідуальні протипоказання, для виключення яких до проведення операції виконується діагностика.
Підготовка
При бажанні корекції мочки вуха необхідно записатися на попередню консультацію з ЛОР хірургом.
Якщо по закінченню консультації лікар не виявляє обмежень для виконання корекції, а також підтверджує необхідність її проведення, то пацієнту призначається обстеження, для визначення можливих протипоказань.
За 10-14 днів до операції пацієнту слід припинити прийом всіх медикаментозних препаратів (якщо це не шкодить стану здоров'я), особливо препаратів, що впливають на згортання крові.
Якщо пластика буде проводитися під загальною анестезією, то не рекомендується прийом рідини і їжі напередодні проведення оперативного втручання. Більш точні поради пластичний ЛОР дає індивідуально.
Як проходить пластика мочки вуха:
- контурна (застосування філерів);
- лазерна;
- хірургічна.
Який метод буде застосовуватися, вирішує лікар, оцінюючи наявні дефекти і очікуваний результат. У більшості випадків, навіть якщо пластика проходить за допомогою скальпеля, використовується місцева анестезія. Загальний наркоз рекомендується лише тоді, коли виконується комплексна отопластика, що передбачає усунення і інших дефектів зовнішнього вуха.
У найбільш важких випадках пластична операція виконується за допомогою класичних методів хірургічного втручання. Так, наприклад, хірургічна операція необхідна для ушивання «тунелів». Зменшення мочки вуха при розтягуванні тканин виконується шляхом видалення зайвої тканини і формування нової мочки.
Складною вважається операція з усунення наслідків «тунелів». Навіть якщо доктору вдається відновити мочку, на тканинах все одно залишається видимий шрам. Фахівці рекомендують в подальшому робити прокол для звичайних сережок вище шва.
До складних видів корекції відносять і формування мочки вуха при її відсутності в результаті травми або вродженої аномалії. Доктору потрібно створити підшкірну кишеню, в який потім помістять хрящовий каркас. Біоматеріал береться з ребра пацієнта. Таким чином, вдається домогтися повної біосумісності. Але можуть використовуватися і штучні імпланти. Протягом декількох місяців тканина, що імплантується, приживається. Тільки після цього з уже реконструйованих тканин створюють нову мочку правильної форми.
Контурна пластика
Застосування філерів можливо тільки в тому випадку, якщо пацієнт бажає збільшити мочку вуха, або домогтися омолодження шкіри на цій ділянці. Контурна пластика має суттєвий недолік, порівняно з хірургічним втручанням - ефект від корекції тимчасовий.
В середньому результат зберігається 1 рік. Потім рекомендується повторити процедуру. Однак, застосування філерів має і перевагу - пластика проходить безопераційно, а значить ризики ускладнень мінімальні.
Контурна пластика мочки вуха - корекційна процедура щодо введення під шкіру ін'єкційним шляхом спеціальних препаратів - філерів, відновлюють недостатній обсяг тканин під шкірним покривом. Філером найчастіше виступає гіалуронова кислота.
Лазерна отопластика
Пластика мочки вуха може бути виконана за схемою класичного хірургічного втручання, але замість скальпеля хірург використовує лазерний апарат, який виконує всі надрізи за допомогою спрямованих променів.
Лазерна отопластика вважається найбезпечнішим і ефективним методом, оскільки промінь лазера не впливає на сусідні тканини, розріз виходить тонкий, виключено кровотечу і передачу інфекції, також у пацієнта не залишається шрамів.
За допомогою лазера можна виконати будь-які маніпуляції з корекції мочки вуха. Недолік лазерної пластики мочки вуха - ціна. Вартість послуг в клініці значно вище цін на інші методи отопластики.
Реабілітаційний період
Відновлення після пластики мочки вуха проходить без ускладнень. Негативні наслідки виникають вкрай рідко, і до них призводять або приховані від лікаря протипоказання, або індивідуальна реакція організму. Також спровокувати ускладнення може і недостатній догляд за операбельною зоною.
Відразу після операції пацієнтові накладається пов'язка, що захищає рану від проникнення мікрочастинок з навколишнього середовища. Носити таку пов'язку рекомендується протягом тижня. Якщо корекція незначна, то зняти її можна раніше, але тільки з дозволу лікаря.
У перші дні пацієнта може турбувати дискомфорт, хворобливість, набряклість і присутність гематом в області вуха. Ці ознаки вважаються нормою, особливо якщо пластика була зроблена хірургічним шляхом.
Рекомендації пацієнтам в реабілітаційний період:
- носіння пов'язки;
- обробка рани антисептиками;
- відмова від миття голови;
- не відвідувати місця з високими температурами (пляжі, сауни, тощо);
- виключити фізичні навантаження;
- не проколювати вуха.
Через 1-1,5 тижні знімають шви. Але певних рекомендацій необхідно буде дотримуватися ще 2-3 місяці, поки не закінчиться період повного відновлення.
Увага!
Конкретні ризики і можливість проведення цієї процедури в кожному конкретному випадку визначаються тільки під час консультації. Всі хірургічні процедури мають певний рівень ризику. Можливі незначні і нетривалі ускладнення, які не впливають на здоров'я пацієнта і на кінцевий результат. Значні ускладнення вкрай рідкісні.
ДЛЯ БІЛЬШ ДЕТАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ АБО ЗАПИСУ НА ПРИЙОМ - ТЕЛЕФОНУЙТЕ!
НЕ ЗАЙМАЙТЕСЯ САМОЛІКУВАННЯМ! ЦЕ МОЖЕ БУТИ НЕБЕЗПЕЧНО ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я!
ЗВЕРНІТЬСЯ ДО ОТОЛАРИНГОЛОГА У "DOCTOR ENT"!
Почніть дихати вільно!
Phd.MD.Op.Dr.ENT. Карчинський О.О.
Doctor ENT 2021